Сумніваюся, що він навіть почнеться. Інститут банкрутства фізичних осіб запроваджено Кодексом з процедур банкрутства, що діє з жовтні 2019 не отримав популярності у населення – боржників фізичних осіб.

Більшість фізичних осіб – боржників, не ініціюють банкрутство з двох причин, це:

• ризики втратити все майно при застосуванні процедури банкрутства, а також майно, яке буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника;
• тягар обов’язкового авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за 3 (три) місяці виконання повноважень та інші витрати, що покладаються на плечі боржника;
  Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п’ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Станом на 2020 рік на депозит суду, фізична особа – боржник має внести обов’язковий аванс в розмірі 31 530,00 гривень.
  З точки зору оплати праці арбітражного керуючого, сума адекватна, на думку фізичної особи-боржника, вона «значуща» і витягнути її з кишені, маючи вже боргові навантаження, однією сумою для боржника в більшості випадків тяжело.Але є і плюс, на боржника в подальшому не покладаються вимоги з оплати праці арбітражного керуючого. Надалі, зацікавлені кредитори, участь арбітражного керуючого повинні оплатити самостійно.
  
  За сплату судового збору. Статтею 116 Кодексу не передбачено подання документа на підтвердження справляння судового збору при подачі заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичною особою. Однак, частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» наведено перелік об’єктів для яких при зверненні до суду судовий збір не збирається. Вказані переліки досі відсутні про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичною особою, створює підстави для суду залишали без руху заяву фізичної особи в разі неподання доказів сплати судового збору. Такі прецеденти є і вони не поодинокі, особливо дана практика є видимим в суді Харківської області.
  Щоб мінімізувати витрати у фізичних осіб-боржників виникає пиття по захисту своїх інтересів самостійно. Самопредставітельство, в тому числі при розгляді справ в суді не заборонено, а можливо воно на практиці, а мова ми ведемо про процедуру банкрутства, як показує та ж практика – немає.
  
  Навіть ще не доходячи до суду боржник стикається зі складанням
  
  
  • проект плану по реструктуризації боргів;
  • і декларацій, за останні три роки, що передують даті подачі заяви про порушення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, про майно, яка повинна подаватися в тому числі , щодо таких осіб: члени сім’ї боржника, особи перебувають у шлюбі особи, які перебувають у шлюбі, але розірвали шлюб три роки тому, особи які спільно проживають, діти, батьки, особи перебувають під опікою і піклуванням боржника, інші особи, які проживають разом з боржником, пов’язані спільним побутом мають взаємні права та обов’язки, але не носять сімейний характер.
    Якщо декларація ще більш менш зрозуміла для боржника, то з проектом плану реструктуризації боргів все навпаки. І саме на цьому етапі у боржника вже формується розуміння, що йому потрібен юридичний супровід, підтримка, допомога. Ми повертаємося знову до фінансової для фізичної особи в процедурі банкрутства.
    
    Формуючи кейс для зацікавлених фізичних осіб з ініціювання процедури банкрутства вже на етапі розрахунку витрат боржника, будуть супроводжувати процедуру його банкрутства, фізична особа втрачає інтерес і не бачить в банкрутство інструменту вирішення своїх фінансових проблем.
    Більш стійкими боржниками, починаємо розбирати саму процедуру, її етапи проходження.
    Кодекс передбачає дві процедури для інституту банкрутства фізичних осіб:
    -процедура реструктуризації;
    та процедура погашення боргів боржника разом з визнанням банкрутом.
    

Після закінчення мораторію в 120 днів, протягом якого виконання боржником грошових зобов’язань зупиняється (виключаючи оплати аліментів, відшкодування шкоди здоров’ю або життю), списується податковий борг боржника за три роки, як безнадійний, переходимо до наступного етапу – реструктуризація.
Зауважте, у боржника виникає обов’язок по сплаті ПДФО (податок на дохід фізичних осіб) на суму боргів, які будуть прощені кредіторамі.Обовьязок зі сплати податку виникне тільки після остаточного списання – після завершення процедури реструктуризації.
обов’язок складання та подання проекту плану реструктуризації покладено на боржника. Боржник самостійно визначає кредиторів і суми заборгованості перед ними, а також майно за рахунок якого буде погашений борг. У план реструктуризації не можуть бути включені борги зі сплати аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також борги зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування. План реструктуризації боргів затверджується судом тільки після повної оплати заборгованості за вищенаведеними платежами.
Строкі- план реструктуризації затверджується на 5 років, за кредитом на житло – 10 років. Зазначені терміни можуть бути продовжені. Кредитори самостійно контролюють виконання плану реструктуризації.
Якщо проект плану реструктуризації не узгоджений кредиторами і відповідно не затверджений судом, фізична особа оголошується банкрутом і суд починає процедуру погашення боргів.
За етапу визнання його банкрутом та процедури погашення боргів, в даній процедурі призначається керівник реалізацією майна, проводить інвентаризацію майна боржника, становить ліквідаційної маси. В ліквідаційну масу входить все майно боржника і майно, отримане / придбане під час процедури банкрутства, а також майно боржника, яке є часткою в спільному майні. Для боржника -до ліквідаційної маси не входить житло, яке є єдиним місцем проживання і його сім’ї і не є предметом забезпечення (квартира площею не більше 60 кв. М. І будинок площею до 120 кв. М.).
Після продажу майна і виплати боргів, суд звільняє фізичну особу від боргових зобов’язань, крім, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи; сплата аліментів; виконання інших вимог, нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

Про списання боргів і сплату податку, ми вже говорили вище.

Надалі, про наслідки для фізичної особи, оголошеного банкрутом. Відносно вказаних осіб діють обмеження, а саме:

• протягом 5 років після визнання банкрутом фізична особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки або договорів застави письмово повідомляти інших сторін про факт своєї неплатоспроможності;
• протягом 3 років фізичне особа, яка визнана банкрутом, не може вважатися має бездоганну ділову репутацію
  
  Особливу увагу, законодавець в Кодексі приділив фізичним особам-боржникам по іпотечних валютних кредітам.Для зазначеної категорії фізичних осіб діє особлива процедура, що стосується реструктуризації. Реструктуризація розраховується за певною формулою, сума боргу визначається виходячи з вартості житла в іпотеку станом на даний момент; борг зменшується на суму погашеного кредиту, залишок реструктурується на 10 або 15 років під відсоток.Вказаній категорії боржників сенс скористатися заключними та перехідними положеннями Кодексу України з процедур банкрутства якими врегульовані проблему невиконання зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та мораторію на стягнення майна наданого, як забезпечення за такими кредитами.
  

Інститут відновлення платоспроможності фізичних осіб залишається нововведенням, судової практики, якою було б врегульовані ті чи інші питання не так багато і вона знаходиться ще в стадії формування.

При сумлінності учасників, інститут банкрутства фізичних осіб має всі передумови щоб стати дієвим. Фізична особа-боржник правильно і вчасно скоріставшісьпредставленім інструментом (процедурі банкрутства) може зберегти і акумулювати активи для відновлення своєї платоспроможності, а для кредитора, процедура банкрутства фізичних осіб, стане гарантією повернення заборгованості.

Також давайте не забувати, що ми продовжуємо існувати, працювати і утримувати свої зобов’язання під час введеного карантину, який ще не закінчився, і наслідки тривалого карантину будуть найбільш помітні після його завершення, це стосується і збільшення фізичних осіб будуть звертатися до суду з заявами про відкриття провадження у справах про банкрутство. Але, я залишаюся при своїй думці, що витрати для фізичної особи – боржника щодо ініціювання процедури банкрутства і її супроводу для неї занадто великі, в першу чергу, «ставить на паузу» зазначену категорію осіб.